Хоббі (вірші)

                                   Можливо, не погодиться з цим дехто,

                                   Але незавжди від добра чекай добра.

                                  Не думай, що добро творити легко,

                                  Не забувай, як тяжко не робити зла.

                       Я відчуваю чужий біль й тривогу
                                І в серці радість, коли радіє поруч брат.
                      І невимовний біль людському горю.
                                І печуть вогнем у серці крихти зрад.               
                      Можливо, зачутлива я для цього світу.              
                                Чи дар небес це, чи, може, Божий гнів?               
                      Погляньте, скільки сонце дає світла!               
                                Чому ж тоді живем у темноті?!
                       Болять мені чужі слова і зради
                                 Ну, аж ніяк мені не зрозуміть
                       Куди піти і де шукати правди?
                                  Чому на світі люди не уміють жить?!              
                       Я хочу попри все бути щаслива,             
                                  Адже життя дається лише раз.            
                      Не ждіть у темноті якогось дива,             
                                 Нехай любов й добро єднає нас!

Лист до матері

                                                         Немає рук ваших тепліше,

                                                         Нема очей ніж в Вас ніжніших.

                                                         Немає серця більшого ніж в Вас.

                                                         У світі Ви єдина в нас.               

                                                         Як сонце землю зігріває,              

                                                        Як море берег омиває,                

                                                        Так і в любові вашій ми               

                                                        Купалися всі ці роки.           

                                                        Давали нам лише тепло, 

                                                       Не допускали до нас зло.

                                                       Своїми крилами-руками

                                                       Від страху й болі закривали.                 

                                                       Повиростали ми, а Ви -                  

                                                       Як завжди гарні й молоді.                 

                                                       Можливо, не дали ми радість                                  

                                                       Ту, на яку Ви сподівались.                 

                                                       Можливо, завдали Вам болю                 

                                                       Й не відчували совісті докорів.

                                                      Отож, пробачте нам, і ми

                                                       Будем виправляти помилки.

                                                       Й надіємось, що через роки,

                                                       Ми станемо як Ви, хоч трохи!..

Сенс  життя

Чому? Навіщо? І куди? Куди іду я?  

                                                               Я не знаю. Де і коли маю знайти?
                                                  І, взагалі, що я шукаю?
                                                               Кого зустріну на шляху?
                                                  Яким цей шлях для мене буде?
                                                               Зустріну долю я гірку?
                                                  А може щастя я здобуду?
                                                              Шукаю змалку сенс життя.
                                                  А може я не те шукаю?
                                                              Коли вже відповіді я знайду, 
                                                  Бо досі лиш блукаю.